 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
тема номера Людство переступило поріг ХХІ століття, і перед нами постало невідоме майбутнє – із загадками в науковій сфері і щораз більшим зростанням потенціалу людини. Біда в тому, що у сучасної людини еволюціонує думка всевладності у будь-якій царині. Пригадується, як з першим польотом Ю. Гагаріна у 1961 році на ракетному агрегаті науковці-атеїсти у СРСР хвалилися, що вони розпечатали "божі чертоги", і таким чином позитивні науки створять "рай на землі", відкривши усі таємниці людині. Та не так сталося. Нині подібного резонансу у світі набирає проблема клонування. Вирощена таким способом овечка Доллі популярна, наче якась поп-зірка. Широкого розголосу набуло досягнення Сеульського університету, коли в липні 1998 року створили методом клонування 50 мишей. У чому суть цього способу і чому стільки людей б'ють на сполох, протиставши широкому масштабові клонування? У природі є два способи розмноження: безстатевий і статевий. Агрономи добре знають, що, прищеплюючи бажані сорти плодів на прищепу, отримають гарний сорт яблук, груш або інших культур. Оце і є клонування. Проведення дослідів такого роду у тваринному світі було донедавна для людини неможливим, але ось у 60-х роках ХХ століття один із дослідників спробував взяти ядро з клітини кишківника дорослої жаби і помістити його в запліднену ікринку, вилучивши з неї її вроджене. Вирощена жива жабка, аналогічна за своїми спадковими ознаками до тої, з кишківника якої було взяте ядро, стала сенсацією. З цього все і почалося. Кажуть, що таким способом можна створювати не тільки тварин, а й органи людини і навіть саму людину. Люди сьогодні не проти клонувати навіть Самого Ісуса Христа. Але винахід, який кілька десятків років тому спонукав вчених до початку масового тиражування живих організмів, сьогодні змушує адекватно і обдумано підходити до цієї проблеми. І не даремно. Хіба не попереджував Ейнштейн уряд США про небажаність застосування атомної бомби і про всі небезпеки, породжені разом із розщепленням ядра? Чому тоді стали можливими трагедія в Хіросімі, Чорнобиль? Чи даремними були застереження радянського академіка А. Сахарова про завчасні викрики радості під час створення водневої бомби? Людина творить, а потім роздумує над тим, що вона створила. Побачити гордому вченому недопрацьовані сторони чи передбачити можливості негативного застосування його винаходу – це рівнозначне приниженню його гідності. Та повернімося до клонування. Церква не даремно засуджує всі спроби клонування людини. Окрім того, що людина-клон матиме чималі проблеми з імунною системою і стане постійним відвідувачем лікаря, вона буде зовсім іншою особою, ніж людина, котра мала б дозріти з яйцеклітини, з котрої взято ядро, хоча зовні виглядатиме так само. Подумаймо, як вона почуватиметься, коли зрозуміє, що на її місці мав бути хтось інший, а існує вона завдяки вбивству іншої особи. Клонування торкається і сфери людської душі та моральних норм. Але поки що це тільки прогнози. Увесь «букет» проблем постане перед нами після вирощення людини-клона, а це буде незабаром, бо ланцюгова реакція почалася зі схвалення парламентом Великобританії клонування людських ембріонів. Приватна корпорація у США Clon-Aid вже почала перше клонування людини. Звичайно,усі ці досліди проводяться, як завжди, тільки із гуманних мотивів на взірець: «Це суттєво допоможе подолати проблему нестачі донорських органів при оперативних втручаннях» і т. д. і т. п. Ми вже неодноразово чули таке. Однак із клонуванням все набагато серйозніше. Люди! Невже ви не розумієте, що пхаєте свого носа в царину, при вході до якої стоїть Сам Бог – єдиний Творець усього живого і неживого. А слави Своєї Він нікому не віддасть, будьте певні!
|
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
