 |
|
|
головна | про газету | новий номер | архів | підписка | соціальні проекти | фотогалерея | рекомендуємо | контакти |
|
|
|
тема номера Час, що минає, для кожного з нас запам’ятовується по-різному. Хтось досягнув певних успіхів в навчанні, роботі чи служінні. Така людина з задоволенням оглядається на прожите, насолоджується досягнутими результатами і з нетерпінням очікує на продуктивне майбутнє. А інший, без будь-якого вдосконалення чи видимого прогресу, просто дорослішає. Ще один наступний рік для такої людини – це ще один відрізок часу. Чому така різниця? Відповідь проста: ціль кожного з нас визначала, визначає і буде визначати все наше життя. Сьогодні нас можуть по-різному оцінювати, але це не визначає нашого життя. Хтось каже, що ми перспективні або що нам ніколи не бачити успіху у житті. Ми добре розбираємося в комп’ютерних технологіях або взагалі не маємо жодного уявлення про них. Можливо, ми перемагали на шкільних чи університетських олімпіадах і користуємося авторитетом у навчальному закладі, а можливо, ледве справляємося з навчальною програмою. Не так важливо те, до якої категорії ми сьогодні належимо, як те, яку ціль ми ставимо перед собою. І ні обставини, ні перешкоди, ні думка інших, ні наша освіта не вплинуть на наше життя так сильно, як вплине наша ціль, бо саме вона визначатиме все наше життя. Прийшов час на цілеспрямоване посвячення себе Божим цілям. Ми повинні сказати разом з Христом: «Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже» (Євр.10:9). Не свою волю, а Твою волю. Якщо ми це зробимо, то ніякийвипадок чи обставини ніколи не керуватимуть нашим життям, а прийде Боже керівництво та Його слава в наше життя. І день у день ми будемо бачити, як Бог здійснює Свій вічний задум про нас. Більше жодного марно прожитого та безцільного дня, а тим більше року. Ми перегорнемо сторінку невизначеності та компромісу і посвятимо себе Богу. Що ж хоче бачити Бог в нашому житті? Куди ми повинні рухатись і що ми повинні робити? Які цілі нам переслідувати? Як нам проживати свої дні не землі? Це ключове питання для кожної людини, яка посвячує себе Богу. Тому з відкритим серцем прочитаймо цитати з Божого Слова, щоб нам пізнати Божу ціль для себе, адже від цього залежить все наше життя. Бог хоче, щоб ми перебували в Його слові «Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Iв.8:31-32). «Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!... Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає» (Пс.13:1-2). Боже Слово і практика життя доводять нам, що людина без Бога є рабом гріха. Рабом гріха вона є тому, що залежна від гріха і не в змозі самостійно перемогти його. Хтось скаже, що він вільний, що живе в демократичному суспільстві, яке охороняє його права, і ніколи не був рабом. Але це не так, бо «кожен, хто чинить гріх, той раб гріха». Божа ціль – принести в наше життя свободу від рабства, і ця свобода приходить через перебування в Його слові. Що практично означає перебувати в Його слові? Є чотири складові. Перша складова – це постійне слухання Його слова. Християнин все своє життя прислухається до голосу Христа і не приймає ніяких рішень, поки не почує, що говорить йому Він. Наступне, - ми повинні завжди вчитися від Ісуса. Усе своє життя потрібно більше і більше пізнавати Христа, а той, хто не хоче вчитися, не може бути Його учнем. По-третє, перебування в слові Христа означає пізнавати істину, яку несуть в собі слова Христа. Ніхто не може повністю осягнути зміст слів Христа, прочитавши їх тільки раз. Ми повинні роздумувати над Його словом постійно, поглиблюючи розуміння сказаного Христом. І останній аспект перебування в Його слові – це виконання Його слів. Ми не вивчаємо Його слова як академічний предмет, з метою отримати хорошу оцінку, але для того, щоб зрозуміти, чого Бог хоче від нас. Якщо ми так перебуватимемо в Його слові, то ми пізнаємо істину, і вона зробить нас вільними від страху, гріха та будь-якої залежності. Щоб виконання Його слова стало ціллю нашого життя, потрібно, по-перше, усвідомити, що в цьому ми маємо потребу, адже нагорода за виконання слів Христа велика -звільнення від рабства гріха, переможне християнське життя і найголовніше – вічність з Богом. Далі потрібно прикласти всі зусилля, щоб практикувати це слово. І пам’ятаймо: ще не було жодного досягнення без зусиль. Тому прикладімо зусилля, бо саме так здобувається Боже Царство (Мт.11:12). Бог хоче, щоб ми молилися «Просіть, і буде вам дано, шукайте, і знайдете, стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому. Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!» (Мт.7:7-11) «І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов! І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...» (Єз. 22:30,31) Він хоче бачити нас в таємній молитовній кімнаті. Він завжди готовий чути та відповідати на наші молитви, адже Він не чужий нам, Він – наш Небесний Отець. І це Його передбачення про нас: ми молимося, а Він відповідає. Ми молимось про спасіння людини, а Він спасає нації; ми молимося про уздоровлення, а Він піднімає смертельно хворих; ми молимося про небесний дощ, а Він посилає небувалу зливу. Саме там, у таємній молитовній кімнаті, ти отримаєш від Нього силу жити переможно та стоятимеш у проломі за людей, змінюючи хід історії. Саме там ти шукатимеш Його обличчя, і Він дасться знайти Себе. Саме з твоїм стуком відчинятимуться небесні двері для того, щоб прийшла відповідь. Усе це відбудеться тоді, коли ми посвятимо себе Божій цілі – постійному молитовному життю. Кожному з нас час від часу потрібно переосмислювати багато фундаментальних істин Божого Слова. Важливість молитви – одна з таких істин. І якщо ми тільки усвідомимо, що Бог робить по молитві, ми молитимемось безперестанку. Бог створив нас на добрі діла «Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (Еф.2:10). «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матв.5:16). «Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання» (1Петр.2:12). У цитатах, які ми прочитали, захована велика істина. Вона полягає в тому, що ми створені для добрих діл. Навіть більше, Бог вже давно приготував для нас життя, яке ми повинні прожити, і сказав нам про це у Своєму Слові. Як прекрасно! Сам Бог приготував тобі життя, яке ти маєш прожити. Тепер нам потрібно тільки увійти в Його волю через виконання Його постанови – перебування в добрих ділах. Добре діло – це всяка справа, яка прославляє Бога: ми шануємо своїх батьків, піклуємося про вбогого та сироту, підтримуємо один одного у вирішенні різних побутових питань, не відмовляємо, коли наша рука у змозі допомогти, живемо свято та благочестиво. І зроблене добре діло, подібно до світла, не може сховатися, усі люди бачать його. Хтось сказав, що, хочемо ми того чи ні, кожен християнин – жива реклама християнства: через свою поведінку ми демонструємо людям гарні якості або даємо їм причину думати погано. Сьогодні той час, коли християнське життя – найдієвіша місіонерська сила у світі. Наше досконале життя закриє уста тим, хто зводить наклепи на Церкву. І саме в цьому ми повинні бачити ціль, яка повинна надихати нас. Тих, хто не вірить, спонукати до християнства своїм прекрасним повсякденним життям та поводженням. Яке прекрасне та повноцінне життя передбачив для нас Бог! Проте нам ще потрібно увійти в це життя через виконання Його волі. І якщо я не виконаю Божих цілей, то проживу «пусте» життя, яке буде, наче холостий вистріл, від якого багато шуму, результату мало. Якщо я не виконаю Його волі, то стану кораблем без порту призначення, для якого жоден вітер не є попутним. Якщо я не виконаю Його волі, тоді я нічого не досягнув у цьому житті. Тож проживімо життя, гідне нашого Царя! Юрій Боць
|
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|
