головна  |  про газету  |  новий номер  |  архів  |  підписка  |  соціальні проекти  |  фотогалерея  |  рекомендуємо  |  контакти

інтерв'ю
Олег Карпюк:
"Присутності гріха в житті неможливо уникнути, але його можна перемогти силою Божою"
Повернутись <<<

СНІД - одна з дуже складних і трагічних проблем, яка  постала перед людством наприкінці минулого століття. Хоча вже зрозуміло, що причиною синдрому набутого імунодефіциту(СНІДу) і пов’язаних з ним захворювань є вірус імунодефіциту людини, походження цього вірусу залишається загадкою. Проте кожен вражений цією хворобою прекрасно розуміє, що саме призвело до зараження. Можна сміливо говорити, що СНІД – це гріх, точніше, наслідок гріха.

На жаль, переважна більшість людей досить несерйозно ставиться до гріха. Для одних це лише ілюзія, релігійний міраж, вимисел фанатика. Гріх відкидають, над ним сміються, жартують з його приводу, виспівують у піснях про солодкий гріх. І навіть ті, хто вірить в реальність гріха, продовжують грішити, мало думаючи про покарання за нього.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За оцінками спеціалістів Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІДу, середній показник поширення ВІЛ-інфекції в Україні становить 78,4 осіб на 100 тисяч населення. В Одеській, Миколаївський, Дніпропетровській, Донецькій областях цей показник перевищує середній по країні рівень у 2-3 рази.

Багато людей переживають через те, що проблема СНІДу видається фатальною, і хоча б якось хочуть захиститися. Про те, як не пустити СНІД у свій дім,  ми говорили з редактором християнського часопису «Вірую» пресвітером Олегом Карпюком.

Як не пустити СНІД у своє життя і свій дім?

Один із проявів людської зіпсутості - сексуальна розпущеність. Подружні зради, зміна сексуальної орієнтації, що практикується в деяких суспільних верствах, групові оргії зайвий раз підкреслюють, що Бог залишив цих людей. Фізична близькість у подружньому житті - це святий дар людству від Бога. Однак, протиприродне, але, на жаль, властиве людям прагнення до сексуального «різноманіття» - це і є ті нечистота і занечищення, котрим вони самі віддають свої тіла.

Апостол Павло в Посланні до римлян 1:24-25 написав: «Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду змінили на неправду, і честь віддали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну».

Слово епітума (в перекладі «бажання», «пожадливість», «прагнення до насолоди») - ключове в цьому уривку. Жахливо говорити про те, що Бог когось відкине. І все-таки для цього існують дві причини:

Бог дав людині свободу вибору, і Він рахується з цією волею. Врешті-решт навіть Він не може в це втручатися. У Посланні до ефесян 4:19 Павло говорить про людей, котрі віддалися розпусті, що вони підкорили їй свою волю. У книзі пророка Осії 4:17 міститься жахливий вислів:

« Прив’язався до ідолів Єфрем: залиш його!» Перед людством завжди є вибір і так повинно бути. Без вибору не може бути доброчинності, це буде щира доброчинність. А любов через силу – це зовсім не любов. Якщо люди навмисне відвернуться від Бога після того, як Він послав у світ Свого Сина Ісуса Христа, навіть Він не може нічого зробити з ними.

Коли Павло говорить про Бога, Який віддає людей нечистоті, саме слово «віддає» не несе в собі обурення. Головне його значення навіть не осудження і покарання, а сумне співчуття через втрату чогось дорогоцінного. Бог зробив усе. Це слово абсолютно точно описує почуття батька, коли той бачить свого сина, який залишив рідну домівку і йде в далеку небезпечну подорож.

І все-таки у слові «віддати» є ще щось. У ньому міститься і значення кари. Один із фактів життя полягає в тому, що чим більше людина грішить, тим легше їй грішити. Спочатку вона, мабуть, здригається, усвідомлюючи, що робить, а закінчить тим, що буде грішити не замислюючись. Не Бог карає її, вона сама стягує на себе покарання і поступово стає рабом гріха.

Тому кожна людина має змогу вибрати побожне, моральне, цнотливе, переможне і повноцінне життя, а воно можливе лише в Христі Ісусі.

Якщо людина хвора на СНІД, це кінець чи початок?

Я б не ставив питання таким чином. Якщо в людську долю прийшло нещастя у вигляді СНІДу, це, звісно, ще не кінець і навіть не початок кінця, бо кінця людському життю немає. Тому це захворювання слід сприймати і як Боже покарання, і разом з тим як ще один шанс примирення з Ним. Гріх – це зла сила. Навчімося любити праведність і ненавидіти гріх. Звичайно, присутності гріха в житті неможливо уникнути, але його можна перемогти силою Божою.

Який Божий засіб від смерті? Бог послав Свого Сина як відкуплюючу жертву за гріх людини: «Бо того, Хто не відав гріха,  Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2 Кор. 5:12). Людина, котра не бажає прийняти у своїй біді допомогу Божу, робить спроби досягнути свого спасіння людськими засобами.

Єдиний засіб для звільнення від влади гріха – це Господь Ісус Христос, Який заплатив Собою за наше відкуплення, став заплатою за наш гріх. Він сказав: «Я правда, дорога і життя, і ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене». Прийдімо до Нього зі щирим покаянням, і Він простить і звільнить від влади гріха. Він є дорогою спасіння. Нехай усім допоможе Господь.

А той, хто опинився в числі інфікованих, може прийти до Ісуса хоча б із такими словами:

«Господи! Прости мені. Я визнаю свій гріх і каюся перед Тобою. Я хочу покинути свій гріх, допоможи мені. Я приймаю Твоє прощення, Твоє спасіння. Вірю, що лише Ти – мій Спаситель. Будь зі мною, провадь мене і збережи для Твого  Царства. Амінь».

Розмовляла Наталя Харандюк

Повернутись <<<

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вся інформація подана на сайті www.rubka.org.ua є інтелектуальною власністю газети
При виктористанні матеріалів сайту посилання на газету "Рибка" обов'язкове